03 березня 2018 року заступником директора Горбенко Оленою Дмитрівною і творчою групою вчителів початкової школи проведено навчання педагогічного колективу Запорізької спеціалізованої школи № 72 з питання впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. Державний стандарт початкової освіти – це базовий документ, який визначає основні засади й підходи до навчання в початковій школі, а також вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти і загальний обсяг навчального навантаження. У загальній частині документу зазначається, що він “є першою частиною Державних стандартів повної загальної середньої освіти, які охоплюють усі три її рівні”. Новий Державний стандарт початкової освіти поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна. У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”.

 У новому Державному стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже, і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.

Наприклад, для першого загального результату на кінець першого циклу (2 клас) вони такі:

Здобувач/здобувачка освіти

1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.
2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.
3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.
4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.
5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.
6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.
7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.
8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.

Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність.
• Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.
• Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові результати навчання і компетентності мають використовуватись для:
• організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
• обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
• підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
• підсумкового та поточного оцінювання.

Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою відліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).

У 1-2 класах передбачається виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.