Горбенко Альона Дмитрівна, вчитель української мови та літератури

 НУШ: формування культурної компетентності читача

• З великим задоволенням заохочуємо учнів до читання, використовуючи таку форму роботи як Співпраця зі шкільною бібліотекою (ЗЗСО №72): https://www.google.com/search?q=%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82+%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B+72+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%8C%D0%B5&rlz=1C1GCEA_enUA989UA989&oq=%D1%81%D0%B0%D0%B9&aqs=chrome.1.69i57j35i39j0i131i433i512j0i131i433j0i131i433i5
• виготовлення лепбуку до свят, пов’язаних з мовою та літературою, тижнів української мови та літератури https://drive.google.com/file/d/1pNkwb6eEWoJOmDYfD5V5hpjUjLETQtbf/view
• місячник бібліотек http://72s.pp.ua/news/godina_muzhnosti_muzhnist_i_vidvaga_kriz_stolittja/2022-10-20-2989
• бібліотечні уроки http://72s.pp.ua/news/uchnivski_kolazhi_vislovi_vidomikh_ljudej_pro_ukrajinsku_movu/2022-11-07-3005
• усний журнал http://72s.pp.ua/news/den_ukrajinskoji_pisemnosti_ta_movi/2022-11-11-3006
• літературна вітальня http://72s.pp.ua/news/u_den_pisemnosti_u_biblioteci/2022-11-06-3001

Вчителям української мови та літератури закладу подобається така форма роботи, тому що сучасні учні не прагнуть прочитати твори цілком (а то і зовсім їх не читають), повільно, читають у скороченому варіанті. Діти не перестали читати взагалі – просто їх читання стає іншим, а саме: більш індивідуальним, інформаційним і поверхневим. Читач 21 століття – якісно новий читач (користувач). Змінилися загальні, в тому числі й пізнавальні інтереси, джерела одержання інформації. Однією із основних тенденцій дитячого читання стало домінування «програмного» читання над читанням «для душі», за інтересами. Все більше діти поринають у світ ґаджетів. Але розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше (як це не парадоксально звучить). Це пов’язано із швидким зростанням обсягу інформації, яку необхідно засвоїти для успішної життєдіяльності. Отже, читання – основа освіти і самоосвіти впродовж усього життя. Ось чому формування інформаційної читацької компетентності особистості, яка поєднує комп’ютерну грамотність і вміння працювати із традиційними видами інформації, робити критичний аналіз та оцінку отриманої інформації, потреба нашого часу. Дозволю собі нагадати, що роботу щодо формування читацької компетентності можна поділити на дві групи умінь, а саме – робота з текстом й іншими джерелами інформації, інформаційно-бібліографічні уміння та навички, які мають такі розділи:

• аналіз та виділення головного;
• порівнювання;
• виділення та пояснення питань;
• конкретизація;
• доказ і спростування;
• творчі уміння;
• уміння працювати з аудіовізуальними засобами;
• загальні знання про бібліотеку;
• знання про книгу й інші джерела інформації;
• уміння користуватися абонементом та читальним залом бібліотеки;
• уміння користуватися довідковою літературою, періодикою;
• уміння користуватися інформаційною бібліографією, каталогом та картотеками, мати поняття про бібліографічний опис книги.

Здійснюючи інформаційну підтримку освітнього процесу, залучаємо шкільного бібліотекаря Остапенко Тетяну Володимирівну до проведення шкільних предметних та тематичних тижнів суспільно-гуманітарного циклу. У рамках тижнів готуються тематичні полички, виставки, бібліотечно-бібліографічні консультації.

Для вивчення читацьких інтересів з здобувачів освіти, потрібно детально вивчити стан обізнаності і зацікавленості їх книгами. З цією метою проводжу анкетування школярів за допомогою спеціально розроблених анкет (бібліотекарем): «Чи гарний ти читач?», «Мої улюблені книжки», «Місце книги і бібліотеки в моєму житті». Результати опитування ретельно аналізуються і використовуються, з метою презентації книги.

Функціонує сторінка шкільної бібліотеки на сайті школи http://72s.pp.ua/news/?page7 , де розміщується інформація про проведенні заходи у бібліотеці (покликання додаю вище).

            Отже, зі сказаного вище, можна зробити висновок, що роль ШБ у розвитку читацьких компетентностей великий, діапазон бібліотечних засобів необмежений (від традиційних – до новітніх ідей рекламування як читання, книги, так і бібліотеки, й бібліотечних послуг у цілому).

Отримання готової інформації від учителя або з підручника не завжди викликає інтелектуальну активність здобувача. Дослідницька діяльність – це відкриття для школяра, сприятлива школа для самоосвіти, результат якої залежить від учителя і бібліотекаря, формує сучасну культуру читання.

Не секрет, що фонди шкільних бібліотек, крім підручників, не комплектуються новою літературою, a ті поодинокі примірники, які потрапляють до фондів не вирішують проблем формування культурної компетентності читача. Зроблю висновок, що до основ формування культури читання треба віднести: вибір оптимальних методів, засобів, видів та форм навчання, які сприяють формуванню читацьких навичок та вмінь; інтегроване використання індивідуaльних, групових методів та форм освітнього процесу й позакласної роботи (віртуальні читальні, інтернет-бібліотеки); потенційні можливості учнів, організація самоосвіти, яка має величезне значення під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану).

 Форми заохочення до читання (якщо користуєтесь інтернетом, вкажіть автора і джерело).

Буктрейлери (book Trailer) – ролики, що створюють візуальний образ книги, вірша тощо, формуючи цілісний образ твору через різні види відчуттів.

Буктрейлер – це сучасна форма реклами книги, яка розробляється у вигляді стислого кліпу про книгу. Основне завдання – цікаво і яскраво розповісти про твір, заінтригувати читача сюжетом і спонукати до читання або хоча б перегляду. Такі відеоролики створюються як до класичних, так і сучасних творів.

http://72s.pp.ua/news/miskij_festival_buktrejleriv_naukovo_populjarnoji_ukrajinskoji_ditjachoji_knigi/2017-11-15-1591

Етапи створення буктрейлера: https://naurok.com.ua/post/buktreyler-yak-stvoriti-zi-shkolyarami-mini-film-pro-knigu

Перш, ніж почати створювати буктрейлер, «режисеру» проєкту необхідно розробити структуру ролика, побудувати сюжет, підібрати музику, створити дизайн титрів. Тож як структурувати процес?

Пропоную такі етапи:

1. Вибір книги. Мотивацій у виборі книг для створення промо-ролика може бути безліч: улюблена, сучасний бестселер, програмна класика тощо (пропонуємо узгодити це питання безпосередньо з учнями).
2. Створення сценарію (продумати сюжет і написати текст). Сюжет – це основа буктрейлеру, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб глядачеві неодмінно захотілося прочитати книгу і обов'язково дізнатися, що ж буде далі. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин. Це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача – потенційного читача.
3. Зібрати матеріали (підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, відзняти своє відео або ж знайти відео з тематики в інтернеті).
4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.
5. Вибрати програму для здійснення монтажу. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Вона має різноплановий функціонал та проста у використанні.
6. Здійснити відеомонтаж. Вирізати/склеїти кілька фрагментів відео, додати звукові доріжки, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи та експортувати у відповідний формат.

Створення буктрейлера в межах освітнього процесу, з одного боку, популяризує прочитання книги, а з іншої, дозволяє на повну реалізувати творчі здібності школярів. Нам, учителям, у свою чергу дає можливість по-іншому поглянути на своїх здобувачів освіти!

Список використаної літератури:

1.Криворотенко О. Елементи дебатних технологій  на уроках  літератури // Дивослово. – № 6. – 2013.

2. Терещенко Н. Читацький сад // Відкритий урок. – № 3. – 2013. – с.19.pdf

3. Токмань Г. Вікова психологія як наукове джерело методики викладання літератури // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – № 6. – 2003. – С. 23-29.

5. Нищета В. Метод проектів і його життєво-компетентнісний потенціал / Володимир Нищета // Українська мова та література. – № 8 (552). – Лютий. – 2008. – С. 3-5.

6. Оцінювання в умовах інтерактивного навчання (сформованість читацьких умінь і навичок)//Дивослово. – 207.- №12 – С.5-11

7 Фасоля А. Читацька компетентність: що формуємо, що і як перевіряємо й оцінюємо)//Дивослово. – №9 – 2017.- С.8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/2-0917.pdf

Інтернетресурси:

1. Букслем, буктуб, лонгрид...: популяризуємо книгу і читання у веб-середовищі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=rJhTu7mzSZI 
2. Вебинар: Лонгрид : чем поможет в учебном процессе и можно ли создать самостоятельно [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=z6uBKGR7FaE 
3. Створення та ведення бібліотечних сторінок у соціальній мережі «Facebook» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=3xV4F4RXHZA 
4. Відеопрезентація. Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=TAXchsZvbNk 
5. Читання - унікальний феномен культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=XNnu3M7pXTo  
6. Давидова К. С. Освітній буктрейлер як технологія популяризації читання на уроках української літератури [Електронний ресурс] / Ксенія Сергіївна Давидова. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://naurok.com.ua/stattya-osvitniy-buktreyler-yak-novitnya-tehnologiya-populyarizaci-chitannya-na-urokah-ukra-nsko-literaturi-64535.html