Закохана жінка, як кара небесна,
Приходить ефектно, хоча і невчасно.
В очах її втонеш, як човник без весел,
Рабом її станеш за вибором власним.
Для неї підеш підкоряти вершини,
Відкриєш всесвітній закон притягання
Щодня, щохвилини невпинно ростимеш
Чи, навіть, освоїш ази віршування.
Коли ж зрозумієш: вона є прекрасна,
Вона неймовірна, тендітна, чудесна,
Тоді аж впаде, за вибором власним,
В обійми твої, наче манна небесна.

Марта ГУРИНА