Четвер, 07.11.2024, 17:03
Вітаю Вас Гість | RSS

Категорії розділу
Статистика

Главная » 2018 » Жовтень » 5 » УСМІШКИ ПРО ШКОЛУ. Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек-2018/19. В ШКОЛІ БУДЄ ВАЖКО ...
12:07
УСМІШКИ ПРО ШКОЛУ. Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек-2018/19. В ШКОЛІ БУДЄ ВАЖКО ...
УСМІШКИ ПРО ШКОЛУ

 

Досить помилок!Смішинки про школу

—  Татку,   наш   учитель   сказав, щоб ти  не допомагав мені  більше робити уроки.
—  Чому?
—  Мені  досить  і  тих   помилок, котрі я роблю сам.

 

* * *

 

Помічниця

Мати дочці:
— Чому ти так пізно повернулася додому?
—  Я була в Марійки — допомагала їй робити уроки.
—  Та вона ж відмінниця!
—  Я допомагала Марійці робити мої  уроки.

 

* * *

 

Підготовка до маскараду

Учень запитує свого товариша:
—  Як ти гадаєш, яку маску мені варто надіти на шкільний маскарад?
—  Навіщо тобі маска? Вимий як слід своє обличчя — і тебе ніхто не впізнає!

 

* * *

 

Одна секунда до перемир'я

Двох школярів перехожий привів до школи.
—  Вони вчинили бійку на вулиці.
—  Неправда! — вигукнув один з учнів.— Коли ви підійшли до нас, ми вже збиралися помиритися!

 

* * *

 

Слухняна

Першокласниця    приходить школи, а мама питає:
—  Оленко, а хто за тобою сидить?
—  Я не знаю, бо вчителька казала, що назад обертатися не можна.

 

* * *

 

Куди поспішати

—  Швидше збирайся, а то запізнишся в школу,- каже мама синові.
—  Нічого, школа відчинена цілий день.

 

* * *

 

Велика азбука

—  Я не хочу ходити до школи,— захникав Петрик.
—  Чому? — спитав батько.
—  Тому що мені скажуть: напиши «А».
— А чому ж ти не хочеш написати «А»?
—  Бо тоді мені скажуть: напиши «Б».

 

* * *

 

Хоч круть, хоч верть

—  Павлику, чому в тебе один черевик  чорний,   а  другий  коричневий? - запитав учитель у хлопчика, тільки-но той з'явився в класі.- Ану біжи додому й перевзуйся!
—   Та  я  вже  повертався,   тільки вдома теж один черевик чорний, а другий коричневий...

 

* * *

 

Цікава арифметика

—  Скільки уічнів у вашому класі?
—  З учителькою — тридцять п'ять.
—  Отже, без неї тридцять чотири!
—   Е,   ні!  Без  учительки  в  класі  не залишиться жодної душі!

 

* * *

 

Портфель з п'ятірками

Батько    купив    синові    портфеля    і наказав:
—  Дивися ж, хлопче, щоб ти щодня приносив повний портфель п'ятірок.
—  А куди ж я покладу підручники?

 

* * *

 

«Кмітливий»

Учитель вирішив перевірити учнів* на кмітливість:
—  Хто хоч один раз обпікся, той завжди   боїться   вогню.   Скажи   що-небудь схоже.
Учень відповів:
—  Кого один раз вимили, той боїться води!

 

* * *

 

Занедужали котлети

Ігор побачив, що батько кладе гірчицю на котлети.
—   Мамо,   іди   швидше,   котлети   захворіли, тож батько ставить їм гірчичники!

 

* * *

 

Чув дзвін

Закінчується   навчальний   рік.   Син збирається до школи:
—  Мамо, зараз я першокласник, а наступного року я буду другорічником?

 

* * *

 

Штани

—  Як на твою думку,— питає вчителька, — слово «штани» — в однині чи в множині?
—  Я так   думаю, що верхня частина у них однина, а нижня — множина.

 

* * *

 

Чудеса в решеті (зі шкільних творів)

-  «Корова  тупнула  копитом і махнула хвостом з рогами».
- «Цілу ніч у наметі пищали комарі і комахи».
- «В руках Діда Мороза була велика   палиця,  якою  він охороняв торбу з подарунками».
- «В густій бороді Діда Мороза заплутався заєць».
- «Позадиравши голови, діти дивилися вниз».
- «Він мив шию до пояса».
- «У дідуся і бабусі була кішка Мурка. Якось вона впіймала одразу двох мишок. Одну вона з'їла, а другу поклала до холодильника».

-  «Годинники   бувають   висячі, стоячі, лежачі і ходячі».
-   «Коли в горах злива, то іде дощ.
-   «Я не люблю літати літаком, бо ніколи ще не літав».
-   «Він прибив до коня підкову».

 

* * *

 

Не знає

Учитель фізкультури питає:
—  Хто з вас, діти, уміє плавати?
—   Я умію! Я умію! - загукали учні в один голос. Тільки Микола мовчав.
— А ти, Миколо, умієш плавати? -питається учитель.
—  Не знаю.
—  Як це не знаєш?
—  Я ще ні разу не пробував.

 

* * *

 

Грамотна ручка

—  Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати!
—  А хіба твоя зіпсувалася?
— Та ні, вона робить багато помилок...

 

* * *

 

Петрик

—  Мамо,  оцей великий шматок торта для тата? — запитав Петрик.
—  Ні, для тебе,- одказала мама.
—  Як! Такий маленький? - здивувався Петрик.


 

 

*****************

 

 

Нічому не навчилиСмішинки про школу


    Маленький хлопчик вперше пішов до школи.
-    Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?
-    Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.


 

* * *

 

Не піду до школи

    Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання.
–    Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.

 

* * *

 

Усе я та я

–    Уставай, Петрику, –  будить мати першокласника, – пора до школи збиратися.
–    Не хочу, – пхикає Петрусь, – усе я та я, хай сьогодні Оленка піде. – і показав на молодшу сестру.
Ой і жартівник наш Петрусь. А ти як думаєш?

                         
                                           

 



***************

 


Економія

Після закінчення навчального року другокласник Петрик прибіг додому і радісно закричав:
- Тату, мамо, я зробив для вас економію!
- Яку економію?
- Вам не доведеться цього року купувати мені підручники!
- Чому?
- Я залишився ще на рік у другому класі.

 

* * *

 

 

СПІЛЬНИЙ ПЕСИК

смішинки, усмішки про школу, гумор для дітей, спільний песикУчителька картає Ганнусю:
—    Чому твоє оповідання про песика таке
саме, як і у твоєї подруги Даринки?
—    Бо у нас спільний песик.

 

 

* * *

 

ХИТРИЙ ІВАСЬ

—    Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
—    Хай вчиться допомагати старшим.

 

* * *


 
НА УРОЦІ

смішинки, усмішки про школу, гумор для дітей, спільний песик

Учитель розказує учням:
—    Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися
мільйони людей.
Малий Петрик зітхнув.
—    Чого це ти зітхаєш? — здивувався
вчитель.
—    А що робитимуть ті бідні люди, коли Місяць стане
серпиком?

 

* * *


 
НЕ ВГАДАЛА

—    Васю, — говорила Орися, — чому ти такий замурзаний?.. Я навіть можу вгадати, що ти сьогодні їв на сніданок.
—    Угадай.
—    Яєчню, от що.
—    А от і не вгадала. То я ще вчора яєчнею снідав. 

 

* * *

 

ПІСЛЯ УРОКІВ

—  То   кого   ж   сьогодні   викликали?
—  Тебе, матусю.

 

 

* * *

 


ХИТРИЙ ІВАСЬ

—  Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
—  Хай вчиться допомагати старшим.

 

 

* * *

 


НА УРОЦІ

Вчитель розказує учням: — Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися мільйони людей. Малий Петрик зітхнув.
—  Чого це ти зітхаєш? — здивувався вчитель.
—  А   що   робитимуть   ті   бідні люди,   коли   місяць   стане   серпиком?

Смішинки про школу

 

 

************

 

 


Колекція шкільних усмішок з книги "Вовчик з нами" 

 

Вовчик повертається зі школи, в нього на лобі слід від укусу.
—    Вовчику, що сталося?
—    Не знаю, мабуть, я сам себе вкусив.
—    Але як ти міг дістати свого лоба?
—    Очевидно, заліз по драбині.

 

* * *


Вовчик прийшов додому зі школи й розповідає батькові, що на уроці хімії він проводив дослід, після чого стався вибух реактиву.
—    І що, вчитель знову поставив двійку? — запитує батько.
—    Ні, він просто не встиг.

 
* * *


На урок зоології вчителька принесла кавуна.
—    Що це таке, діти? — запитує.
—    Ха, та це ж кавун, Маріє Іванівно! — вигукує Вовчик.
—    Ні, це мічурінське яблуко,— з єхидною посмішкою каже вчителька.
Наступного дня вчителька приносить диню.
—    Діти! Що це?
—    Диня! — каже Вовчик.
—    Неправильно! Це мічурінська слива.
Вовчик на третій день приносить портфель раків і, висипавши їх на стіл учительки, запитує:
—    Маріванно, а оце що таке?
—    Як що? Звичайно ж, раки!
—    Ні, Маріванно, неправильно! Це мічурінські таргани! :))

 

Колекція шкільних усмішок з книги Вовчик з нами. Хранитель колекції - Олександр Зимін. Малюнки Тетяни Юрченко.

 

 

 
* * *


У класі захворіла вчителька. Вовчику доручили провідати її. 
Наступного дня вовчик заходить до класу й оголошує:
—    Становище безнадійне! Маріванна завтра прийде до школи!

 

* * *


Вовчик розповідає:
«До П’ятачка прибігає Вінні й каже:
—    Чуєш, П’ятачок! Нам прислали десять банок варення — по вісім банок кожному!
—    Як це по вісім?
—    Не знаю — свої вісім я вже з’їв!»

 
* * *


«Хто знайшов щоденника учня 6-А, прошу не повертати. Вовчик».

 
* * *


«Бажаючим вивчати англійську мову в досвідченого викладача за помірну плату уступлю місце у 8-Б класі. Запитати, де сидів Вовчик».

 
* * *


—    Володю, чому ти вчора не був у школі?
—    Я хворів: у мене була температура тридцять вісім градусів нижче нуля!

 
* * *


На уроці української мови вчителька викликала Вовчика й попросила придумати речення з однорідними присудками. 
Вовчик довго думав, потім обвів поглядом клас, побачив Руслана, що жував, і сказав:
—    Руслан їсть булку й посміхається!..
Тут Руслан поперхнувся, перестав посміхатися і заховав булку.

 
* * *
 

Одного разу на уроці літератури Аркадій Петрович прочитав таку фразу: «Людина — це звучить гордо!» Потім запитав:
—    Як ви розумієте цей вислів? І що ви розумієте під словом «гордість»?
Вовчик вмить підняв руку й пояснив:
—    Це коли людина не йде на поводу в дівчиська!

 
* * *

 

 
Він ніколи не піде гуляти, не виконавши уроки, а сяде біля телевізора.
 
 
* * *


І ще він ніколи не візьме чуже, не спитавшись, якщо, звичайно, це не японський фломастер.

 
* * *


—    Давай гратися в школу?
—    Давай. Цур, я вчитель!
—    А я директор!
—    А я замміськвно!
—    А я замоблвно!
—    А я міністр!
—    А я батько міністра.
—    А я... Так, твоя взяла.

 
* * *


Маленький Вовчик батькові:
—    Цей дядечко, мабуть, учитель:
—    Як ти здогадався?
—    Бо, перш ніж сісти, він уважно оглянув стільця.
 
 

* * *


Йдуть заняття з цивільної оборони. Вчителька:
—    Коли я скажу: раз, два, три,— всім потрібно заховатися під парти. Раз! Два! Три!
Усі заховались, крім Вовчика.
—    Діти! Вовчик не зрозумів, що він може загинути. Давайте ще.
—    Раз! Два! Три!
Знову всі заховалися, крім Вовчика.
—    Вовчику! Подумай про батьків. Як же вони плакатимуть, коли ти загинеш! Спробуємо ще: раз, два, три!
Та Вовчик не послухався і втретє.
—    Вовчику! В чому справа?
—    А що, хіба герої перевелися?

 
* * *


Учителька скаржиться Вовчиковому батькові:
—    Ваш син намалював на парті муху, і я відбила об неї руку.
—    Це що,— каже батько.— Він недавно крокодила у ванні намалював, то я через намальовані двері вискочив.

 
* * *


—    Маріє Іванівно,— запитує Вовчик учительку після уроків,— що ми сьогодні проходили?
—    Яке безглузде запитання!
—    Спасибі. Дозвольте послатися на вас, коли увечері мене про це запитають батьки.

 
* * *


Вигнала Марія Іванівна Вовчика з класу. 
Йде директор:
—    Вовчику, чому ти не на уроці?
—    Учителька за батьком послала.
—    А де твій батько працює?
—    У ЦеКа.
—    Не потрібно, Вовчику, йти за батьком. Йди в клас і скажи, що я з учителькою ще поговорю!
Вовчик приходить додому:
—    Тату, твоя центральна котельна знову мене врятувала.

 
* * *


Учителька задала твір на тему: «Що б я зробив, якби одержав мільйон?»
Через півгодини Вовчик піднявся з місця і підійшов до вчительки, тримаючи в руках два аркуші з якимись розрахунками.
—    Пробачте, Маріє Іванівно,— сказав він,— а чи не можна додати ще сто тисяч?

 
* * *


—    Вовчику, ким би ти хотів стати?
—    Левом чи тигром!
—    Навіщо?
—    Щоб мене всі боялися.
—    Навіть учителька?
—    Ну, ні! Нашу вчительку нічим не налякаєш!

 
* * *


Учитель розповідає на уроці:
—    Цифри ми взяли в арабів, календар — у візантійців, монету та банківський чек — в італійців. Хто ще знає подібні приклади?
—    Я,— відповів Вовчик.— Телевізор ви взяли у брата, а долари, щоб купити машину, позичили в дядька.

 
* * *


Учитель не міг відучити Вовчика звертатися до нього на «ти». І задав Вовчику завдання — п’ятдесят разів написати речення: «До свого вчителя потрібно звертатися на «Ви».
Наступного дня, перевіривши завдання, вчитель здивовано запитав:
—    Чому ти переписав не п’ятдесят, а сто разів?
—    Щоб тебе порадувати,— люб’язно відповів Вовчик.

 
* * *


Учитель:
—    Завдяки силі води рухаються турбіни, що виробляють електричний струм. Електрика засвічує ліхтарі та лампи. А як ще за допомогою води одержати світло?
Вовчик:
—    Помити вікна у своїй квартирі.

 

* * *
 
 
На урок зоології вчителька принесла вужа.

—    Діти, що це за тварина? 
Маша піднімає руку:
—    Мабуть, їжачок.
—    Неправильно.
Сашко піднімає руку:
—    Тоді це хом’ячок.
—    Неправильно.
Вовчик піднімає руку:
—    А можна до нього доторкнутись?
—    Прошу, доторкнись. 
Вовчик підходить до столу, гладить вужа і замислено каже:
—    Ось що зробила школа із Змія Горинича!

 

Колекція шкільних усмішок з книги Вовчик з нами. Хранитель колекції - Олександр Зимін. Малюнки Тетяни Юрченко.

 
 
 
* * *


Викладач історії:
—    Уявляєте — в наших прадідів не було ні електрики, ні радіо, ні телебачення...
Вовчик:
—    Тому вони й померли.

 
* * *


Учитель:
— Володю, скажи мені, куди ми потрапимо, якщо свердлитимемо Землю на екваторі наскрізь?
Вовчик:
—    У будинок для божевільних!

 
* * *


Вовчик ревно молиться перед шкільним обідом. 
Петро, здивований:
—    Ти що, і вдома молишся?
—    Навіщо? Мама завжди готує із свіжих продуктів

 

* * *


—    Діти, що таке трансформатор?
—    Це мій тато,— відповідає Вовчик.— Одержує двісті тисяч, мамі віддає лише сто тисяч, а на решту «гуде».

 
* * *


Викладач астрономії:
—    Зараз я покажу вам на карті неба зірку, світло від якої йде до нас десять тисяч років.
Вовчик:
—    Ну, тоді ми його не дочекаємось!

 
* * *


— Володю,— під час уроку,— каже вчитель розбуди свого сусіда.
—    Чому я? Адже це ви його приспали!

 
* * *


Вовчику на уроці задають запитання на кмітливість: 
—    Чим відрізняється кущ від злочинця?
Вовчик подумав і відповів:
—    Кущ на початку посадять, а потім він виросте. А злочинець спочатку виросте, а потім його посадять.

 
* * *


Вовчик запитує вчителя:
—    Ким, по-вашому, мені краще стати?
—    Учителем глухонімих. Вони від тебе напевне навчаться говорити, а ти від них, може, мовчати...


* * *


Вовчик прийшов зі школи значно раніше, ніж завжди.
—    Що, знову завинив? — запитує мати.
—    Учителька сама винна. Вона сказала: поводьтесь, як удома. Я так і зробив. Тоді вона мене відправила додому.

 
* * *


На уроці вчителька каже учневі:
—    Слухай мене уважно! Я дам одне яблуко Вовчику й попрошу розділити його між чотирма товаришами. Яка частина яблука дістанеться кожному?
—    Ніякої!
—    Сідай, «двійка». Ти зовсім не знаєш арифметики.
—    Може. Зате ви не знаєте Вовчика.

 
* * *


—    Мамо,— перелякано каже Вовчик, дивлячись у вікно,— он іде тато! Що ми йому спочатку покажемо — твоє нове плаття чи мій щоденник?

 
* * *


Учитель музики каже Вовчику:
—    Попереджаю, якщо не поводитимешся як належить, я скажу твоїм батькам, що в тебе є талант.

 
* * *


Учитель запитав:
—    Чому лелека стоїть на одній нозі?
Вовчик відповів:
—    Якби він підняв обидві — то впав би.

 
* * *


Вовчик повернувся зі школи, й батько запитав його:
—    Ну, синку, які в тебе сьогодні оцінки?
—    Та годі, тату, справжні чоловіки про такі дрібниці не говорять.

 
* * *


—    Тату, що таке байка?
—    Байка?.. Це, Вовчику, коли тварини, наприклад, свиня з ослом, розмовляють, як ми з тобою...

 
* * *


Вовчик повертається зі школи й з порога кричить матері:
—    Мамо, я сьогодні здійснив хороший вчинок!
—    Дуже приємно, а який?
—    Вітько підклав учителю кнопку, а я в останню секунду, коли той уже сідав, висмикнув з-під нього стільця!

 
* * *


—    Вовчику, я купила тобі глобус, а він увесь у пилюці!
—    Не можу ж я, мамо, витирати пилюку з усієї земної кулі...

 

* * *


Широко розкинувши обидві руки, Вовчик розповідає батькові — любителю риболовлі:
—    Тату, я сьогодні от-та-ку дванадцятку одержав.

 

* * *


—    Скажи, Вовчику, який предмет тобі найбільше подобається в школі?
—    Дзвоник, тату.

 

* * *

 

Вовчик розповідає:
«Одного разу цар звірів зібрав своїх підданих та й каже:
—    Зізнавайтесь, хто з вас убив останнього мамонта.
Йому ніхто не відповів.
Він ще раз запитав. Знову мовчання.
Цар звірів розлютився:
—    Я востаннє запитую — хто вбив мамонта?!
Тут вийшла мурашка і промовила:
—    А він перший почав!»

 

Колекція шкільних усмішок з книги Вовчик з нами. Хранитель колекції - Олександр Зимін. Малюнки Тетяни Юрченко.

 

* * *


Учитель запитує маленького Вовчика:
—    Твій піджак з чого зроблений?
—    З сукна.
—    Правильно, а сукно з чого виготовляють?
—    З вовни.
—    Молодець! А вовну хто нам дає?
—    Вівці.
—    Розумник! Отже, хто дав тобі піджак?
—    Тато.


* * *


Учителька Вовчику:
—    Я задала твір про молоко на чотири сторінки, а ти написав лише півсторінки.
Вовчик:
— Я писав про згущене молоко.

 

* * *


Учитель задав тему твору: «Складіть оповідання, вживаючи назви усіх днів тижня». 
Вовчик написав: «У неділю тато пішов на полювання. Він приніс такого величезного зайця, що ми його їли в понеділок, вівторок, середу, четвер, п’ятницю, ще й залишилося на суботу».

 

* * *


На уроці історії. Учителька запитує:
—    Вовчику, хто взяв Ізмаїл?
Вовчик перелякано:
—    Я не брав, чесне слово. Запитайте, може, це Петров узяв!
Учителька обурено розповідає про цю розмову завучу.
Завуч заспокоює:
—    Ну що ви хвилюєтесь! Це ж діти: побавляться й віддадуть! 
Учителька йде до директора й передає йому розмову із завучем. Директор (діловито):
—    А який це був клас?
—    Шостий «Б».
—    Ні, ці не віддадуть!

 

* * *


Учитель сварить Вовчика:
—    Невже ти тільки вмієш рахувати до десяти? Не збагну, ким ти думаєш стати...
—    Суддею з боксу!

 

Колекція шкільних усмішок з книги Вовчик з нами. Хранитель колекції - Олександр Зимін. Малюнки Тетяни Юрченко.

Категория: Бібліотека | Просмотров: 979 | Добавил: Вио | Рейтинг: 0.0/0
Пошук по сайту
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів новин

Copyright ЗСШ72 Запоріжжя ©2014 - 2023
Безкоштовний хостинг uCoz