Субота, 09.11.2024, 06:41
Вітаю Вас Гість | RSS

Категорії розділу
Статистика

Главная » 2023 » Вересень » 17 » Рекомендації батькам від психологічної служби до початку 2023-2024 навчального року
15:26
Рекомендації батькам від психологічної служби до початку 2023-2024 навчального року

Чимало батьків дуже хвилюється, коли діти вперше йдуть до школи – іноді навіть більше за майбутніх учнів. Ці хвилювання можуть бути реакцією на новий і малознайомий етап життя, який починається в родині.

Коли дитина йде в перший клас, вона опиняється в новому місці, новому контексті та у великому світі, яким стає для неї школа. Раніше вся увага дитини та її діяльність фокусувалися на родині. Навіть якщо вона відвідувала дитячий садочок, однаково всі основні події в її житті та свідомості відбувалися в сім’ї. Коли ж дитина йде до школи, відбувається певний розрив, під час якого родина залишається для дитини своєрідним тилом, у який вона повертається після уроків. І цей тил має бути надійним, стабільним і готовим підтримати дитину.

Щоби пом’якшити адаптацію до першого класу, психологи радять батькам:

  • познайомити дитину з незнайомим простором;
  • подбати про її соціальні зв’язки та самостійність;
  • пояснити, як можна реагувати на різні шкільні ситуації;
  • зробити вчителя партнером у звиканні дитини до школи;
  • підтримувати найменші успіхи дитини.

Зупинимося докладніше на кожному із цих пунктів.

Знайомство зі шкільним простором

Передусім варто показати дитині школу, до якої вона прийде 1 вересня. Прогулянки шкільним подвір’ям (за можливості й шкільним приміщенням) підуть на користь. У такий спосіб невідомий світ стане трішки зрозумілішим.

 

За можливості можна зайти до школи. Дітям важливо “тілом відчути” місце, де вони будуть знаходитися (можна доторкнутися до парти, піти до туалету, побачити їдальню).

Якщо навчання буде відбуватися онлайн, батьки можуть заздалегідь показати дитині, як буде проходити дистанційний урок. Можна ввімкнути Meet чи інші онлайн-платформи для навчання, дати змогу дитині понатискати на різні “кнопки” та провести з нею власний міні урок.

 

Соціалізація

Цього року адаптація першачків буде складною, адже до школи ідуть діти, які через пандемію майже два роки не відвідували дитячі садки. До цього додалися півтора роки війни, що теж ізолювали дітей одне від одного (не всі садочки змогли відновити роботу за браком укриттів). У дітей, крім цього, з’явилося відчуття небезпеки.

Може статися так, що дитина звикає до школи й водночас переживає кризу семирічного віку (криза пов’язана з переходом від структури меншого світу, у якому вона була, до структури великого світу). Усе це в комплексі (відсутність соціальних контактів + тривожність через війну + криза семи років) може впливати на поведінку дитини, яка отримує ще один виклик – йде до першого класу.

Саме тому батьки мають стати опорою для дитини.

“Найкраща адаптація – це турбота, піклування та хороший емоційний зв’язок із дитиною”, – зазначають психологи.

Зважаючи на це, батьки мають запевнити дітей, що:

  • будуть поряд із ними за будь-яких обставин (пов’язаних зі шкільним життям);
  • на будь-які виклики будуть реагувати разом;
  • з розумінням ставитимуться до їхніх переживань.

Чого не варто робити, допомагаючи дитині із соціалізацією:

  • перекладати на неї дорослі обов’язки, бо начебто діти зараз швидше дорослішають (такий наратив шириться в соцмережах). Дитина залишається дитиною і їй потрібен час для дитячих справ;
  • говорити дітям, що вони неправильно думають чи щось не вірно розуміють. Навпаки – треба вислухати, а замість повчань – запитати, як, на думку сина чи доньки, варто вчинити в певній ситуації, про яку він чи вона розповідає.

Чим відкритіші батьки з дітьми й чим м’якше вони реагують на проблеми, тим відвертішою буде дитина.

Дорослі, на жаль, зараз не в ресурсі. Їхні емоційні проблеми також будуть впливати на адаптацію дітей. Та якщо ми не будемо слухати дітей, вони перестануть нам розповідати про пережиті події в школі, про свої емоції та думки, а ми не дізнаємося про проблеми, які їх турбують.

 

Реакція на різні шкільні ситуації

Крім знайомства із невідомим місцем (школою) батьки мають підготувати дитину до невідомих їй ситуацій. Наприклад, розказати, що в класі діти можуть штовхатися, битися чи не слухати вчителя. Діти, які відвідували дитсадок, уже мають досвід проживання таких випадків та швидше за все знають, як на це реагувати.

Якщо ж у дітей ще не напрацьовані реакції на різні побутові та навчальні ситуації, батьки мають обговорити, що саме може робити дитина, якщо в неї, наприклад, відбиратимуть ручку або її штовхне однокласник, та до кого вона може звернутися по допомогу.

Партнерство з учителями

Якщо дитині складно адаптуватися в школі, експерти радять звернутися за порадою до вчителя та зробити його партнером. Можна розповісти чи написати листа вчителю, у якому описати особливості дитини, якщо такі є.

Приміром, улюблена іграшка має бути постійно з дитиною, бо це нагадує про домівку у рідному місті й без неї вона нікуди не ходить.

Або ж те, що в присутності дитини не можна згадувати певні слова, речі чи назви, бо вони можуть стати тригерами.

 

Успішність

Як тільки дитина пішла до школи, батьки очікують від неї перших результатів та цікавляться лише навчальними досягненнями. Та може виявитися, що діти ще не готові до навчання і не можуть успішно опанувати абсолютно всі предмети. Відповідно – великих успіхів у навчанні не матимуть. До того ж під час адаптації всі сили дитини спрямовані на пристосування до нового середовища, а не на академічні успіхи.

Та як би не вчилася дитина, треба хвалити її навіть за маленькі досягнення. І розуміти, що в кожного вчителя свої вимоги та очікування від учнів. Для когось із класоводів одна й та ж дитина може бути готовою до 1 класу, а для когось – ні.

Звісно, коли дитина вміє читати, знайома із цифрами та числами, спілкується українською (це важливо для навчання в україномовній школі), то їй легше буде звикнути до нового етапу життя. Але якщо зосередитися лише на академічній підготовці, а випустити з поля зору підтримку дитини, її соціалізацію, то це матиме негативні наслідки й в адаптації, і в шкільному житті вцілому.

Як підтримати дитину, яка переходить до п’ятого класу? Якщо школа і клас залишаються ті ж самі, то додаються нові вчителі, зростає навантаження та змінюється графік дня, адже уроків стає більше. Так чи так, навчання в середній школі відрізняється від початкової.

  • Саме в цей період у дітей починається статеве дозрівання, через що вони можуть бути сором’язливими, закриватися в собі або навпаки – бути в центрі уваги.
  • У дітей цього віку зростає цікавість до спілкування з однолітками, а авторитет вчителя та батьків посувається на другий план.

 

За словами психологів для п’ятикласників під час адаптації важливий родинний тил (дім має бути місцем опори та спокою). А також готовність батьків вислухати, уникати повчань та разом шукати виходи зі складних ситуацій.

Через пандемію та повномасштабне вторгнення, у дітей могла з’явитися тривожність та травматичний досвід. “Діти, які переходять зараз у п’ятий клас, мали три роки навчання в початковій школі в дещо ненормальних умовах. Ми маємо бути свідомі, що очікування батьків і вчителів до цих дітей дещо завищені. Адже ми не відреагували на нові виклики ні зміною програм, ні зміною навчальних посібників, ні зміною ставлення до учнів. Діти вчаться за тими ж правилами, які створювалися для іншого часу та інших можливостей”

  • Передусім батьки мають запевнити дитину, що в неї є досвід, здобутий у початковій школі, отже, багато чого вона вже знає та вміє.
  • Якщо дитина однаково тривожиться, можна перерахувати, скільки плюсів вона має перед стартом у 5 клас (навчальний досвід, шкільні друзі тощо).
  • Вранці перед школою доречно бажати їй успіхів чи сказати кілька лагідних слів, але не сварити за найменші помилки.
  • Варто заохочувати самостійність дитини та її дисциплінованість.
  • Попри власне виснаження та емоційні коливання, батьки мають знаходити час на спілкування з дітьми.

https://nus.org.ua/view/koloshkilne-dobirka-pytan-vid-batkiv-ta-vidpovidi-na-nyh-vid-svitlany-rojz-posylannya-na-praktychni-materialy/

1. Обираючи між потребою «виконати програму» та «зберегти ресурсність для перемоги», обирайте друге. Якщо тривога лунала вночі й дитина почувається втомленою зранку, висока концентрація академічного матеріалу на початку і «постулат» про неухильне дотримання усталеного порядку дій стають неактуальними.

2. Не можна нехтувати сигналами тривоги. Незалежно від форм навчання (очна чи заочна, індивідуальна – екстернатна, сімейна) чи форм організації освітнього процесу (очний або дистанційний режими, змішане навчання) тощо. Після сигналу заняття зупиняється для того, для кого сигнал лунає, і необххідно перейти в укриття.

3. Ставтеся до втрати концентрації з розумінням. Не варто вимагати від дитини нові (складні для засвоєння) теми; приділіть час зміцненню та відчуттю безпеки, зверніть увагу на соціально-емоційне навчання, присвятіть час спілкуванню з дитиною. Академічний складник ми обов’язково надолужимо після стабілізації ситуації.

4. Створюйте простір, у якому дитина відчуватиме близькість («Я з тобою!»), поважайте різність. Неприпустимими є фрази на зразок «Зберися й починай працювати, бо всім зараз складно» тощо. Альтернатива: «Те, що ми всі переживаємо, – непростий виклик, і мені шкода, що тобі доводиться через це проходити. Попри це, ти чудово даєш собі раду, а разом нам вдасться ще краще».

5. Пам’ятайте, що «...немає людини, яка була б ніби острів». Дбайте про себе, діліться своїми переживаннями з близькими.

Чи означає це, що знання зараз не важливі? Ні. Проте центральним завданням в умовах війни стає створення безпечного простору з чітко структурованими правилами та межами контакту. Розпочинати відповідну роботу або продовжувати навчання можна лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.

Просмотров: 92 | Добавил: Вио | Рейтинг: 5.0/3
Пошук по сайту
Календар
«  Вересень 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів новин

Copyright ЗСШ72 Запоріжжя ©2014 - 2023
Безкоштовний хостинг uCoz