Д о д а т о к

до листа ІАМЦ від 12.08.2016 № 03-04/790

Оновлення програм початкової школи

Українська мова. 1-4 класи

 

 

Навчання грамоти.
1. Навчання читати.
Добукварний період:

• знято фіксовану кількість годин;
• знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою»;
• натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті);
• розуміє зміст речень, складає довільні речення (у вимогах);
• додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.

2. Навчання письма.
Букварний період:

• із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.

3. Мовленнєва змістова лінія (аудіювання):

• у зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників);
• говоріння. У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4.

4. Мовна змістова лінія (Текст. Речення): 

• знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.

5. Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.

 

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень:було 40 слів - замінили на 20.

2.Мовна змістова лінія.

• Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.
• Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,словами з апострофом.
• Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.
• Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.
• Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).
  Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.
• Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.
• У «словникові» слова додали слово ноутбук.
• Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

1. Мовленнєва змістова лінія.

• Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.

2. Мовна змістова лінія.

• Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно).
• Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).
• Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями.
• Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).
• У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.
• Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».
• У словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі.
• Вилучили з вимог письмо на дошці.

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.

1. Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.

2. У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.

3. Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».

4. Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.

5. Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).

6. Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).

7. У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.

8. З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

Літературне читання. 2-4 класи

 

 

 

У 2 класі до кола читання включені імена Ніни Найдич, Галини Малик, Сашка Дерманського, Марини Павленко,  Марини та Сергія Дяченків,  Лариси Ніцой,  Лесі Ворониної, Оксани Лущевської, Ігоря Січовика, Дмитра Кузьменка, Оксани Кротюк, Любові Відути, Сергія Пантюка,  Віктора Терена,  Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Григорія Фальковича, Тетяни Стус, Катерини Міхаліциної.

У 3 класі до кола читання включені імена Василя Голобородька,  Івана Андрусяка, Михайла Григоріва, Валентини Вздульської, Василя Симоненка, Дмитра Кузьменка, Галини Вдовиченко,  Зірки  Мензатюк, Катерини Бабкіної, Лариси Денисенко, Леоніда Шияна, Оксани Караванської, Іана Вайброу, Карла Коллоді,  Джеремі Стронга, Нузета Умерова.

У 4 класі до кола читання включені імена Дмитра Білоуса, Любові Забашти,  Анатолія Костецького, Олесі Мамчич, Володимира Лучука,  Оксани Сенатович, Михайла Чабанівського, Оксани Іваненко, Саші Кочубей, Галини Ткачук, Мар’яни та Тараса Прохаськів, Ірен Роздобудько, Івана Андрусяка, Юлії Смаль, Роалда Дала, Пауля Маара, Марії Парр.

За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.

Математика. 1-4 класи

 

 

 

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.

З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.

Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).

Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».

У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».

При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.

При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:

1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.

З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо).

2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

• додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).

• нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч. - й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).
• письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.
• табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.
• ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.

Інформатика. 2-4 класи

 

 

 

Спрощення та оновлення програми «Інформатика» для загальноосвітніх навчальних закладів, школа І ступеню, здійснилась в результаті громадського обговорення, а саме пропозицій:

• видалити або скоротити теми «Повторення і систематизація навчального матеріалу за минулий рік», «Узагальнення та систематизація навчального матеріалу за поточний рік»;
• 2 клас: Теми «Основні складові комп’ютера», «Історія обчислювальних пристроїв», «Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів»;
• 3 клас: «Файли та папки», «Вікна та операції над вікнами»;
• 4 клас: «Файл. Папка. Операції над папками і файлами».

Перелічені теми були видалені, натомість, необхідний для вивчення зміст з видалених тем було додано в інші теми. Натомість за численними пропозиціями була повернута тема з пропедевтики програмування «Команди і виконавці» в 2 клас без вживання слова «алгоритми». За пропозиціями була додана тема «Текст» у 3 класі.

• Замінено інформаційні процеси на дії з інформацією, редагування, форматування на змінювання.
• Замінено у сферах діяльності людини.
• Замінено повідомлення, відомості, дані на інформація.
• Замінено гіперпосилання на посилання.
• Замінено слова операція, процес на простіші за змістом.
• Видалено тему «Об’єкт» та не вживається більше значення властивостей об’єктів, натомість замінено на різні терміни, об’єкт зустрічається, але край рідко.
• Додано Учень/учениця використовує у своєму мовленні..., щоб уникнути додавання складних термінів під час написання підручників.

За рахунок вивільненого змісту та видалення тем, що не несли змістового наповнення даними науки «Інформатика» було додано:

• ознайомлення з середовищами для читання текстів - в темі «Текст»; робота з картами - в темі «Графіка»;
• ознайомлення зі схемами (графами), діаграмами - в темі «Графіка» - з акцентом на вміння орієнтуватись в даному графічному зображенні, доповнювати готові схеми, прості дитячі діаграми;
• перетворювати текстову та числову інформацію в графічну, у вигляді схем, діаграм з наданням вчителем шаблонів цих графічних зображень.

Опис змісту та державні вимоги мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, не залежно від різноманіття операційних систем і не залежно від того в інстальованій програмі на ПК буде виконувати чи в хмарному середовищі.

Поглиблено змістове наповнення тем щодо підтримки вивчення навчальних предметів та конкретні кроки щодо навичок безпеки дитини в інформаційному середовищі.

Фізична культура. 1-4 класи

 

 

 

Є три основні моделі оновлення програми: кардинальна (зміни запропонованих способів рухової діяльності, прибирання з програми навіть пояснень щодо оцінювання та розрахунку фізичної підготовленості за тестами, введення варіативних модулів), суттєва (реорганізація способів рухової діяльності, зміни програмового змісту), значуща(вилучення застарілих методичних рекомендацій, вимог).

Стисло: осучаснення програми (від команд «Рівняйсь!», «Струнко!» до виконання імпровізаційних танцювальних рухів) з однією метою – зацікавити дітей!

Кардинальні зміни уможливлюють програму з фізичної культури побудувати за принципом вдосконалення фізичних якостей учнів.

Фізичне вдосконалення:

• аеробна витривалість;
• гнучкість;
• м'язова витривалість;
• м'язова сила;
• гармонійний фізичний розвиток.

Так з'являється можливість реалізувати завдання програми не за допомогою бігу за секундоміром, а за допомогою введення варіативних модулів ( футбол, ритмічна аеробіка або хореографія, плавання).

Варіативні модулі не є обов’язковими і дають змогу школі обирати вид спорту чи рухової діяльності за наявністю матеріально-технічної бази, зважаючи на регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів.

Змінено назви способів рухової діяльності: вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики; вправи для оволодіння навичками пересування: вправи для опанування навичками володіння м’ячем, стрибкові вправи, ігри для активного відпочинку, вправи для розвитку фізичних якостей, вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. 

До предмету «Фізична культура» додано вправи з фітболом та степ - кроки.

Знято нормативні показники, додатки вчитель використовує за своїм бажанням (використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю  фізичної підготовленості школярів; умови виконання вправ для визначення  резервних можливостей учнів.; орієнтовні показники динаміки змін розвитку фізичних якостей учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року); показники рухової компетентності учнів за період навчання з першого по четвертий клас).

Мистецтво. 1-4 класи

 

 

 

В перелік синтетичних мистецтв добавлено «Цирк»

Завдання навчальні:

1. Засвоєння початкових знань, елементарних уявлень і понять про види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови музичного та візуального мистецтва у взаємозв’язках із синтетичними мистецтвами (хореографія, театр, кіно, цирк).

2. Добавлено в «Орієнтовні твори для сприймання»: «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів ДПМ».

3. Добавлено в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

4.Перефразування

 

І тема. «Пори року і народні свята».

Образотворче мистецтво.

Жанри мистецтва. Пейзаж (міський, сільський, морський, гірський, лісовий). Центр композиції. Кольорова гама. Натюрморт.

Учень (учениця)

має уявлення про: пейзаж і натюрморт як жанри образотворчого мистецтва;

розрізняє види пейзажів; особливості натюрморту;

порівнює осінні образи у різних жанрах мистецтва;

пояснює вибір формату, техніки, кольорового рішення власної композиції;

уміє елементарно передавати плановість простору у пейзажі, характерну форму овочів і фруктів у натюрморті; 

орієнтується у поняттях: пейзаж, ближній план – дальній план, лінія горизонту; натюрморт. 

Синтетичні мистецтва.

Учень (учениця) 

виконує роль у виставі вертепу;

орієнтується у поняттях: вертеп, різдвяні свята.

5.Добавлено хенд-мейд

 

Учень (учениця)

орієнтується у поняттях: рельєф, мотив, орнамент, петриківський розпис, ескіз, хенд-мейд. 

6.Перефразування

IV тема. «Дзвони минулого, шляхи майбутнього»

Учень (учениця) 

має уявлення про систему образів та символів в народному мистецтві; дизайн; 

розрізняє види орнаментів за мотивами; площинні і рельєфні орнаменти; портрет і автопортрет;

порівнює художні образи у живописі, графіці, скульптурі; особливості архітектурних споруд сучасних та стародавніх; особливості реалістичного й декоративного зображень;

розуміє взаємозв’язок між декором, формою і призначенням предмета;

уміє застосовувати різні техніки, прийоми роботи з фарбами, графічними та пластичними матеріалами; передавати кольором об’єм предметів; самостійно обирати елементи для декорування виробів;

орієнтується в поняттях: символ, орнамент, розпис, художній образ, автопортрет.

Музичне мистецтво. 1-4 класи

 

 

 

Тема 1. Про що розповідає музика
Основний матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Кавалерійська».
Додатковий матеріал для сприймання	Б.Фільц. «Забута лялька»; Г.Сасько. «Джерельце», «Синички».
Варіативний матеріал для сприймання	В.Косенко. «Дощик»; Р.Шуман «Дід Мороз».
Основний матеріал для виконання	Д.Кабалевський. «Перший клас»; Б.Фільц. «Облітав журавель» (одноголосно); А.Філіпенко. «На місточку»; В. Косенко «Дощик».
Тема 2. Музика навколо нас
Варіативний матеріал для сприймання		Д.Кабалевський. «Сурма і барабан».

Тема 1. Типи музики
Термін	симфонічний оркестр
Основний матеріал для сприймання	М.Блантер. «Футбольний марш»; П.Чайковський. «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро».
Основний матеріал для виконання	В.Д.Кабалевський. «Пісня про школу».
Додатковий матеріал для виконання	«Три матусі».
Тема 2. Виражальне та зображальне в музиці
Варіативний матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Три подружки», «Клоуни»; С.Майкапар. «Роздуми»; П.Чайковський. «Хвороба ляльки», «Нова лялька»; С.Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і вовк».
Варіативний матеріал для виконання	В.Шаїнський. «Гра»; Б.Савельєв. «Якщо добрий ти»; А.Філіпенко. «Кришталева зимонька».
Матеріал для музикування та виконання в русі	«Біла квочка», «Веселі гуси»; М. Ведмедеря. «Танцювали зайчики».
Тема 3. Основні музичні жанри
Підтема	Знайомство з музичними жанрами опери, балету, симфонії, концерту за допомогою пісні, танцю і маршу.
Термін	симфонія
Підтема	Народна пісня у творах композиторів-класиків; фрагмент із балету «Лебедине озеро».
Матеріал для сприймання	П.Чайковський. Друга симфонія (фрагмент); невідомий автор першої половини ХІХ ст. «Симфонія» (козачок); М.Коваль. Сцена з другої дії опери «Вовк і семеро козенят»; Четверта симфонія (фінал); П.Чайковський. «Вальс квітів», «Іспанський танець»; Ж.Бізе. Увертюра, хор хлопчиків із опери «Кармен».
Основний матеріал для виконання	К.М’ясков. «Зимонька»; «А ми просо сіяли»; О.Янушкевич; М. Лисенко. «Пісня Лисички», «Пісня Кози», хор «Ходім, братці, воювати» з опери «Коза-дереза».
Варіативний матеріал для виконання	Р.Паулс. «Алфавіт»; Українська народна пісня «Журавель».
Тема 4. Мова музики
Додатковий матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Монтер»; І.Дунаєвський. Марш із кінофільму «Веселі хлоп’ята».
Варіативний матеріал для сприймання	С.Майкапар. «Музична шкатулочка», «Луна в горах»; І.Арсєєв. «Крокодил і Чебурашка».
Додаткові твори для виконання	О.Пахмутова. «Добра казка»; Г.Сорокопуд. «Свято Перемоги».

Тема 1. Основні властивості музики: пісенність, танцювальність, маршовість
Основний матеріал для сприймання	Невідомий автор першої половини ХІХ ст. Симфонія (козачок).
Додатковий матеріал для виконанняя	А.Островський. «Хай завжди буде сонце».
Матеріал для музикування та виконання в русі	«Ляльки танцюють».
Тема 2. Інтонація
Підтема	Зображальні та виражальні інтонації. Поєднання зображальних і виражальних інтонацій. Мелодія як інтонаційно-смислова побудова. Інтонаційна виразність виконання музики. Роль інтонації в пісні-грі. Виражальна інтонація, зображальна інтонація.
Основний матеріал для виконання	Д. Кабалевський. «Хто чергові?».
Тема 3. Розвиток музики
	С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і Вовк»; Д.Кабалевський. «Три варіанти маршу».
Тема 4. Музична форма
Основний матеріал для сприймання	О.Пахмутова. «Прохання»; І.Дунаєвський. Увертюра до к/ф «Діти капітана Гранта».
Варіативний матеріал для сприймання	О.Александров «Священна війна»; В.Бєлий. «Орлятко»; О.Пахмутова. «На вулиці Миру».
Матеріал для музикування та виконання в русі	«Бігла кізка топитися».

Тема 1. Музика мого народу
Основний матеріал для сприймання	М. Калачевський. «Українська симфонія» (І ч.); Ж.Колодуб. «Троїсті музики»; Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія».
Додатковий матеріал для виконанняя	Л. Ревуцький. Друга симфонія (ІІ і ІІІ ч.).
Варіативний матеріал для сприймання	М.Калачевський «Українська симфонія» (ІІ ч.); Симфонія невідомого автора початку ХІХ століття (фінал).
Тема 2. Музика єднає світ
Підтема	Спорідненість музики слов’янських народів. Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень: наспівність, широке розгортання мелодії, розспівування складів, підголоскове багатоголосся, відносно вільний рух голосів. Як основа музичного мистецтва слов’янських народів. Спорідненість музики слов’янських народів. Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень. Спільні й відмінні риси в танцювальній музиці слов’янських народів.
Варіативний матеріал для виконання	Б.Савельєв. «Із чого складається світ?», «Справжній друг»; Російська народна пісня «У полі береза стояла»; С.Соснин. «Сонячні краплини»; Р.Паулс. «Золоте весілля»; В.Шаїнський. «Чого вчать у школі»; Російські народні пісні «Со вьюном я хожу», «Светит месяц»; білоруський народний танець «Бульба»; білоруська народна пісня «Савка і Гришка»; грузинський танець «Лезгінка»; узбецька народна пісня-танець «Мавригі»; українські народні пісні «Янчику-білоданчику», «Прийшла весна з квітами», «Ой весна, весна, та й весняночка».